Не всім сподобається, але змовчати важко.

Не всім сподобається, але змовчати важко.
У стрічці піднялася хвиля з приводу бабусь, який раніше під танки лягали, іконами (бісів) ВСУ в 2014 відганяли….Ну, мовляв, що за них переживати…
А знаєте, треба переживати. Треба простягнути руку допомоги, треба стояти до останнього! Адже це наша земля, вона залита кров’ю наших хлопців. І повірте багато людей Донбасу чекають і вірять. І в цій Авдіївці теж!
Я розповім Вам про двох братів з цього міста.

Влітку 14-го, ми відпрацьовували Спартак, заходили в саме селище, а на в’їзді в Авдіївку завжди зустрічали ці хлопчаки. Не передати Вам, скільки інформації вони нам дали, як чекали на нас, як сподівалися! Вони їздили в Донецьк спеціально, що б все передати нам, вони готові були у своєму бусі ввести групу бійців, що б ударити в тил блок посту на розв’язці…Вони готові були залишитися в окупації, що б і далі допомагати Україні!
Взимку 2015 їх розстріляли….